К вершинам!
Сайт Ольги Ивановой
+38 (097) 89 58 977

Малосольник з Горбокоником

 

ГЛАВА 2, в якій  Росомаха з повзучої обертається на прямоходячу

 

Перше, що спадає на думку, коли озираюся навколо – а тут доволі просторо!

На маршрутах, які ми пройшли (пролізли!) з хлопцями,  доводилося повзти на череві, стукаючись каскою об склепіння печери. Були такі вузькі проходи, де треба   протискатися боком, звиватися гадюкою, складатися навпіл.

 

Звиваюся

 

Тепер  я маю в своєму розпорядженні  довгенький коридор, де можна не згинатися,  а  побігати, зробити якісь фізичні вправи…

 

НА ПОВЕН ЗРІСТ

 

Зал, фактично, складається з трьох приміщень. Я назвала їх «вітальня», «спальня» і «вбиральня».

У спальні мощу собі  гніздо. Хлопці принесли мені  три  карімати  – килимки, які   підстеляють у намет. Намету не принесли, бо тут його й не треба —  немає дощу й  вітру,  нема  від чого ховатися. А каріматів —  три, бо спати на камені холодно, хоч маю й  теплий спальник.

 

Три карімати

 

У спальні, авжеж, ходять не в спецодязі, а  по-домашньому.  Отже  знімаю своє спелеологічне вбрання..

 

воєнний комбез

 

(зверніть увагу на напис!) Отже я знімаю своє ВИШУКАНЕ спелеологічне вбрання…

 

спелеокомбез

 

…переодягаюся у «цивільне».

 

На цьому місці мав би бути знімок мого (як Шева його назвав)  «гламурненького комбезика» яскраво рожевого кольору, але хто б мене в сольнику  сфотографував?

(див. знімок  6, 7  з першої глави).

 

Зі мною кілька  джерел світла (техніка безпеки на вищому рівні!). Ліхтарик, який дали мені спелеологи – яскравий. Мій власний, який, зазвичай, беру з собою в гірські походи. Ще в разі потреби може дещо освітити мобільний телефон, він же – підстраховочний годинник на випадок, якщо зупиниться мій ручний  (інше застосування  телефону в печері неможливе). Ще хлопці вклали мені в рюкзак свічку і 2 коробки сірників.

Але я не збираюся світити повсякчас. Печерна цілковита темрява в цілковитій тиші, кажуть, виносить з підсвідомості  почуття й  думки, які не приходять на поверхні. Це особливі відчуття.

Перевіримо.

 

Тепер про обстановку  спальні.  Окрім  трикаріматового ліжка, тут  є ще тумбочка.

Для тих, хто здивований, – тумбочка, це те, куди складають речі, які повсякчас мають бути напохваті. Якщо тумбочка біля ліжка, то, прокинувшись посеред ночі, тобі не треба вставати й вмикати світло, а лише простягти руку й намацати.

Так ось тумбочка.

 

каска-тумбочка

 

Про ліки.  Валідол і андіпал – від серця й голови. По-щирості, я їх взяла лише для того, аби заспокоїти своїх близьких, мовляв, убезпечилася. Переконана, що нічого «такого» зі мною тут не станеться, печерою навіть лікують. Щоправда, не такою, — соляною. Соляна від астми, а ця, гіпсова, від  усього іншого, що заважає нам жити. Я й у гірські сольники беру з собою аптечку  (завжди) з таким формулюванням  «а може хтось потребуватиме, і я йому допоможу». Мені самій за всі роки  лише раз довелося  туди зазирнути і то більше з профілактичною метою…

Тепер про декор спальні.  О!  Це просто дивовижно… Напливи, карнизи,  чудернацькі фігури,  вирізьблені   водою,  яка тисячоліттями  вимивала  гіпс…

 

ХИМЕРНІ ФОРМИ

Хто, який оздоблювач – маляр, плиточник, гіпсо-картонщик —   працює  над стелею й стінами так довго, наполегливо, безупинно?

У тьмяному  світлі ліхтарика  поблискують кристали.  При яскравому спалаху мого фотоапарату  їх не побачиш, вони  мерехтять-світяться  лише в напівтемряві…

 

КРИСТАЛИ

 

Хочеться якихось тактильних відчуттів. Для  цього треба погасити   світло  й   «роздивлятися» руками, так, як мене навчили незрячі люди, з якими  побувала в Млинках  рік тому.

Якщо проводити паралель з тим, що на землі, то будівельники називають це шубою – так стіни будинку тинькують.  Тільки тут, замість штукатурки – гіпс.

А ось тріщина. Вона схожа на  розкриту рану, що  вже починає рубцюватися.  Намацую   шов… Печера сама себе лікує…

 

тріщина на стінах печери

 

Від спальні – перехід до вітальні,  де в своєму стійлі  стоїть друзяка Горбоконик. Сюди можна пробігтися — коридор прямий і довгий, у відгалуження намагаюся не зазирати.

 

Коридор до Горбоконика

І третє приміщення… Можна про нього й  не згадувати, але  знаю, що геть усі, кому розказуватиму про свій печерний малосольник, про це запитуватимуть. Тож, не хвилюйтеся, мені не треба терпіти дві доби. Про мене подбали.

 

І не в самій спальні, а саме в ОКРЕМОМУ ПРИМІЩЕННІ, от за цим ось каменем

 

Туалет

Екологічно й гігієнічно

 

ЗА КАМЕНЕМ ТУАЛЕТ

 

Ось така оглядова екскурсія, яку протягом двох діб буду  розширювати й збагачувати власними думками й спостереженнями. Власними відчуттями, які мене…спантеличили.

 

(далі буде)

 

Глава 3



Оставить комментарий